На практиці не все так страшно як в теорії. Тим паче з отим страшним EER
(Energy Efficiency Ratio). Вираховувати його для елементів Пельтьє зовсім дурна справа, бо це відношення якихось там кіловат у зовнішньому просторі навколо елемента, до кіловат спожитої електроенергії.
конкретно, купив у китайців 5 елементів TEC1-12706 з кредитки списали 127 гривень 3 червня, доставка входила в ціну, зараздо датково беруть 4 доллари . Бандерольку поштарка принесла додому вдень через місяць, добре що мама не поїхала на дачу, а то довелося б самому викроювати час і бігти у відділ доставки на пошту. З серверної на роботі витяг згорівший блок живлення до компу і викинув все окрім вентилятора, зі старих компів витяг ще два радіатори від процесорів і ще один вентилятор (на КарДачах це все "щастя" можна купити гривень за 70). Придбав термопасту,ще 25 гривень, намазав нею один з елементів з обох сторін, приліпив до радіаторів, між радіаторів проклав пінопласт, все засобачив у корпус блока живлення. З боку гарячої сторони термоелемента прорізав дірку, куди приліпив кусок труби для відведення гарячого повітря і приєднав до автомобільного 12 вольтового зарядного пристрою. Все почало крутитися шурхотіти-дзижчати, з труби пішло тепле повітря, приєднав її до гофрованого шлангу від пилососу і виставив у вдчинені балконні двері. Інший вентилятор почав виганяти з корпусу блоку охолоджене повітря. На дотик різниця в температурах градусів в 5-10.
Тепер дещо про "дурість" вираховування EER для такого пристрою. Пристрій "пілотний", навіть точно не знаю площі радіаторів. Вентилятори слабенькі з холодної сторони новим мав переганяти через себе 3,5 куба повітря за годину роботи, з гарячої 1,5.
Виробник декларує збереження працездатності елементу в діапазоні температур від мінус 30 до плюс 70. Цебто не можна ні переохолоджувати, ні перегрівати.
Можу сказати таку річ: сам елемент є пристроєм у якого підтримується стала різниця температур між сторонами за умови проходження чере нього сталого струму, але не більше 6 ампер. І ця різниця залежить не тільки від струму, а і від того, як активно відводиться температура від холодної, або гарячої сторони. А тут вже вступаєв силу і площа радіаторів, і повітряний потік через них, і матеріал з якого вони виготовлені, і якість контакту між радіатором і елементом. Колись, можливо хтось і складе відповідні таблиці залежностей, та зараз я таких не знайшов, але вичитав, що для подібних елементів досягнуто різниці температур між сторонами в 60 градусів. Тобто при температурі на гарячому боці в 30 градусів тепла на холодному може бути мінус 30. А так як робота елемента починається за умови коли обидва боки мають однакову температуру навколишнього середовища, наприклад плюс 30, і "відпрацьовують" з однаковою швидкістю, то гарячий досягне плюс 60, а холодний нуля. Тож ці температури і потрібно використовувати для роботи в режимі кондиціювання. Бачу декілька проблем, до вирішення яких ще не приклав ніяких практичних зусилль, це відведення конденсату з холодного радіатора, і регулювання струму споживання при роботі від АКБ. Певно потрібно ще купити змінний опір і прикрутити його послідовно зелементом Пельтьє, але не можу визначитись з номіналом і потужністю. Логіка підказую потужність в 100 ват номінал в 100 ом, але до довідників не добрався, щоб визначити, які є серійні екземпляри з близькими параметрами.
Вибачте за "многабукаФ"