Продовжую вивчати закони всесвіту - фізику та інше.
Спалив штук 10 кип'ятильників - забував вимкнути.
Один чайник зі свистком - дуже міцно заснув.

І декілька електричних зламав.
Був чайник Тефаль з пластиковою вставкою/вікном. Пластик зруйнувався від ультрафіолету. Дірка. Чайник працював, але купили інший.

Був Maestro, згорів тен, одразу відремонтувати не зміг, там важко замінити, потім його хтось викинув.

Ще один Тефаль нещодавно згоріли контакти від частих вмикань і вимикань. Можна замінити це термореле, але трохи проблематично.

Пропонується для зменшення навантаження на контакти вмикати і вимикати чайник штепсельною вилкою по можливості. Або можна приліпити біля розетки автомат на 16 ампер для чайника.

Ще тут можна почитати.
https://replace.org.ua/topic/16070/

Вічний чайник вже давно винайдений і випускався навіть промислово. Я купував ще на початку 90Х. Це була пластикова чашка приблизно 300мл, в дні були два електроди приховані і по простих законах фізики вода закіпала. Не кипіла лише дистильована вода і не можна було палець сунути при роботі. При викіпанні води вона просто переставала працювати. Передісторія: купувалась спеціально для дебілів які постійно забували вимикати чайники і кіп'ятильники. Палили все, навіть те що не горіло. Спалили навіть стіл і стілець. Довго ця чашка служила, була не вбиваєма. Но дебіли придумали те, що нормальна людина не придумає. Вони взяли звичайний кип'ятильник, поставили в цю чашку. Вода википіла і кип'ятильник розплавив пластикову чашку. Отак вони її знищили.
А для електрочайників можна додатково реле часу ставити для захисту. Є розеточні варіанти.

Хм…
Никогда не сталкивался с выходом из строя электрической части чайников.
Пластик старел, это да. И чайник выкидывался исключительно из эстетическо-гигиенических соображений. Но по любому они работали по 5-7 лет минимум. Может мне просто везло с ними…хз…

Залежить від частоти включень. Також можна налляти кип'яток в термоси, економить ресурс контактів.

А краще взагалі чаю не пити. На заварці і цукрі можна на два мішки контактів зекономити.

Мені на ремонт, а частіше на діагностику, чайники приносять частенько.. Биті на з.ч та більше з порущеннями електро процесу. Частіше гріються контакти на роз ємах папа-мама на термостатах й підставках. Мама на заміну обовязково. Підгорають контакти на підставці коли знімають чи ставлять включений чайник. Термостат і тени рідко але буває. Курьозна причина - не видалення накипу з ним тихіше. Я жартома й порадив. Алюміниєвий чайник протікає коли мало води й її зливають не дочекавшись зупинки кипіння. Нічого незвичайного, все очевидно.

_________________
Все беды в электричестве от поганого контакта!

Вы перечислили в основном поломки , связанные с неправильной эксплуатацией. Это да, человеческий фактор «подстраховать» сложно.
Так же важным моментом (а может и важнейшим) есть то, что вода в подавляющем числе случаев используется отвратного качества.
Понятно, что качественно подготовить питьевую воду для многих не представляется возможным…но иначе накипи и прочего не избежать…
(П.С. у меня накипи и отложений никогда не было, ибо воду подготавливал всегда. Видимо поэтому и моя скромная статистика такая, как говорил выше. Кстати поломки и других бытовых приборов, связанных с использованием водопроводной воды, думаю на прямую связаны с её качеством…)

Теж беру воду з крану, потім відстоюю у пластиковому відрі і ще потім в баклажках по 6 літрів. Але залишаю прошарок повітря. За рахунок контакту з повітрям/киснем вода очищається.

Накип є. При пранні додаю оцет в дві відділи - прання та полоскання.

Чайники мию оцтом. Звичайний оцет, але зливаю в окрему тару для повторного миття чайника.

Так можно только совсем чуть чуть избавиться от грязи-осадка. Всё остальное из воды таким образом не убрать. Накипь - это повышенное солесодержание. Соли только осмосом можно убрать (ну и другие ненужные соединения попутно тоже).
Часто аферистическо настроенные торговцы оборудованием водоподготовки впаривают всякие там ионообменные смолы , суперкакието картриджи с волшебным содержимым и тп, но то всё фигня и полумеры…
(Я в этом вопросе пять собак съел пока не добился нужного результата)

Кип'ятиння в чайнику також очищення води. Трохи енерго та чайнико затратне. Фільтри також не безплатні.

Поверьте, кипячение иногда даже ухудшает параметры воды.
Не буду долго рассказывать шо и как. Любой при желании может уяснить для себя все эти нюансы.
Фильтрация (водоподготовка) да, безусловно требует затрат, но во первых оно того стоит, во вторых не так уж и дорого

Вода в нас артезіанська, природою здобрена марганцем вживаємо її без особливих очисток, накип нищим лимонною кислотою. Повторюсь, при цьому тени потерпають нечасто. Основна біда, роз єми гріються. Порадити як вестись щоб цього уникнути не можу.

_________________
Все беды в электричестве от поганого контакта!

Я понимаю, шо нудно возвращаюсь к теме воды ,…НО!
Артезианская - не означает качественная, равно как и не всякий родник есть родник в классическом понимании.
У меня тоже артезианская (скважина 85м из них 50м по граниту)но специфика пород даёт солесодержание с превышением в 6-7раз. И это примерная картина подземных вод в моей местности. При этом она кристально чистая и вкусная
Поэтому в тезисе «хорошему чайнику хорошая вода» наверное тоже есть какой то смысл…

Чайників в нас на роботі пройшло багато, колупав і наші і ті що тягнули сусіди по роботі. Що до контактів, ті шо розмикають від температури пару (біметалева пластина) я підключав до до управління тіристора, так вони розвантажувались по струму, і ця частина більше не турбувала. Ті контакти що під чайником, брав срібні контакти з релюх, та ставив їх там багато в паралель, ну і періодична чистка контактних кілець самого чайника святе діло.

Що до кіп'ятильника з двох пластин, по перше дуже неприємно коли по тупості залазиш в такий ложкою не вимкнувши з розетки, як шо іньша рука на зазелючій поверхні то може й струмом прибити. В процессі такого кип'ятіння йде елетроліз і розкладання розчинених речовин, при не дуже чистій воді можна отримати ще більш отруєну воду чим була до кіпіння.
_______________________________________
Що до якості води, давно зрозумів що без фльтрації я довго не протягну. Спершу просто ставив колбові фільтра під мийку, до того ж спершу п'єш чисту, а потім коли в фільтрах вже жаби квакають, п'еш ще тухлішу (а засоряються вони від нашої води капець як швидко). Ну і їх міняти та вимивати колби та ще робота. Потім перейшов на кувшини, фільтр треба купувати хоча б раз на місяць (ті казочки що пишуть на упаковці треба ділити разів на 5, як що здоров'я важливе). Потім мені коллега підігнав фільтр едельстар (на трековій мембрані), це така мембранна плівка в пластиковому корпусі до якої є доступ, після кожніх десятка літрів вона миється ваткою (реально з поверхні коричнева плівка змивається під проточною водою), та промивка діло двох хвилин, а раз на два місяці отмочити в розчині лімонної кислоти. Фільтр трохи дорогий і рідкий але майже вічний. Щоб ним користуватися в ванній кімнаті підвісив миску (тазик) в якому на дні лежить цей плаский фільтр, а в углу ще в одній мисці(на випадок переливу) стоїть закрите пластикове відро в яке капае чиста вода через трубку (аптечну крапельницю). Всяку органіку та всі взвішені частини фільтр прибирає, але солі як були так і залишаються. Після едельстара доочищав кувшинним фільтром (от тепер він вже працював набагато довше). Але тіло хотіло ще чистішу воду (солі прибрати), тому прийшла черга зворотнього осмосу.....

Зворотній осмос.
Ті системи осмосу що є в продажу зливаюь занадто багато води в канлізацію (більш ніж в 5 разів більше ніж отримуємо читої), вона потрібна для промивки осмотичної мембрани в процессі фільтрації. До того ж ціна на систему з бачком (а іньших вариків нам не пропонують) дуже кусається. Тому я зрбив все по своєму.
Купив чисто осмотичну мембрану з колбою. В мене вже був насос води 12в, 60Вт, 5літрів на хвилину. Схема така, в одне відро я наливаю воду після едельстару (після механічної очистки), насос з цього відра качає воду в осмотичну колбу, чита вода тече в друге відро, а промивочна вертається знов у перше відро (а не зливається в каналізацію). По ітогу я з 4 літрового відра отримую 3 літра чистої осмотичної води (майже дісцилят), і літр з усіма солями залишається в першому відрі (її виливаю). Колір осмотичної води криштально чистий, а той літр з солями так праям жовтий. Прибор солемір на неочищеній воді показує 180-200PPM (0,2 грамма на літр), а після осмосу не більше десяти(0,01 грам на літр), і то ті десять воно іонів з пластику відра насосало, як що в стакан надзюрчати то там по нулям. А отой жовтий літр води що я виливаю , там приблизно концентрація піднімається до 700-800PPM (0,8 грам на літр). Після осмосу чистити воду вже нікуди, для використання навпаки краще трохи підсалювати, бо як пити чистоганом то вона сама зі слизистих оболонок всі солі повисмоктує, тому я підсалю до 50-70PPM ту шо пити або для чаю-кофе. А для готовки (супи-кащі) не підсалюю, там все одно солити, та й в їжі солей завались.
Едельстар в мене десь два роки, а зворотній осмос рік, як висновок скажу точно - Воно того коштувало, відчуваю меньше проблем з травленням, шкірою, волоссям ... і іньші хронічні болячки теж трохи меньше став відчувать, думаю організм трохи почистився від тієї водопрводної ржавчини і іньшої гидоти.

Що до артезіаньської, привіз мені коллега бутилку зі скважини в селі, поміряв її на сіль - 850PPM, це забагато по нормам , навіть як що вважати що там корисні солі, з такою можна зайвих камінців в нирках заробити, ну і корисність тієї солі під питанням (не в горах живуть).

_________________
2 моноколеса, 2 электровела, 2 подводных буксира, надувной электро-каяк.

По осмосу. Там співвідношення "доброї" та "паганої" води залежить від тиску на вході мембрани. Чим більше, ти краще. Тому краще купувати систему з додатковою помпою. Вона нагнітає чи то 6, чи то 8 атмосфер. Я спочатку не розібрався, потім докупляв помпу на ОЛХ. Без помпи було десь 1:6, з помпою десь 1:3. Щодо підсолювання. Навіть в бюджетних системах осмосу вже є мінералізатори. Там вода проходить через якесь пористе каміння. Додаються не тільки іони натрію, але і кальцію, магнію і т.д.